Фестиваль «Танцюй по-українськи!»

1 липня у Харкові вперше пройшов унікальний етнофестиваль «Танцюй по-українськи!», ініціатором якого виступила Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Українська Народна Молодь» і який став продовженням акцій Української Народної Партії «Купуй українське!» та «Святкуй по-українськи!». «Відсутність сцени, центральний сад міста, якісна етнічна музика й нові для харків’ян майстер-класи з етнічних танців — завдяки цим особливостям наше імпровізоване дійство стало для жителів Харкова справжнім святом, учасником якого міг стати кожен», — ділиться враженнями від фестивалю один із його організаторів Олексій КУРЦЕВ.

Фестиваль «Танцюй по-українськи!» розпочався із «круглого столу» у прес-центрі «Майдан Свободи», на який були запрошені організатори та учасники фестивалю (Сергій ПОСТОЛЬНИКОВ із гурту «Гуляйгород», Ярослав Дем’яненко із гурту «Контрабас», Мирослава СЕМЕНОВА із гурту «Муравський шлях», Галина БРЕСЛАВЕЦЬ із гурту «Ойра» та Юхим ЧУПАХІН із гурту Acoustic Quartet). Спеціальним гостем заходу став харківський танцювальний колектив «Сонцеворот», який розпочав «круглий стіл» зі стилізованого етнічного танцю. Головною метою заходу була презентація нового етнофестивалю, а також пошук відповіді на питання — як потрібно доносити етнічну культуру до сучасного споживача — автентично чи стилізовано. Але дискусії поміж учасниками «круглого столу» не виникло, бо всі зійшлися на тому, що потрібно й оберігати, і досліджувати давню культуру українців, але й робити її зрозумілішою, ближчою для сучасних українців і, особливо, молоді. «На цьому фестивалі нам випала роль поєднати в одне ціле гурти, які використовують етнічні мотиви у своїй музиці, і ті, які подають етніку в чистому вигляді, — зазначив під час «круглого столу» клавішник джазового колективу Acoustic Quartet Юхим ЧУПАХІН. — Хоча ми й граємо джаз, хоча ми не виступаємо у вишиванках, наша музика не позбавлена етнічних вкраплень і ми завжди пам’ятаємо, на якій землі ми народилися».

Фестиваль «Танцюй по-українськи!» проходив у центральному саду Харкова, одразу за пам’ятником Тарасові Шевченкові. Розпочався він із так званої виховної частини — майстер-класів з етнічних танців. Харківський дослідницько-фольклористичний гурт «Муравський шлях» провів для харків’ян майстер-клас зі слобожанських танців. Полька «Ойра», полька «Пташка», полька «Молодичка», полька «Чеплянка» — саме ці танки, говорять учасники «Муравського шляху», були найпопулярнішими на Слобожанщині. Спочатку харків’яни лише дивилися із цікавістю, як дівчата із «Муравського шляху» танцюють незвичних танців, але потім не втрималися — й самі пішли в танок. Солістка «Муравського шляху», Заслужена артистка України Мирослава СЕМЕНОВА, пояснюючи специфіку слобожанських танців, зазначила, що для побутових етнічних танців не характерні складні рухи, головне — «показати свою завзятість і ловкість».
Майстер-клас зі слобожанських танців змінили власне українські танки від хедлайнера фестивалю київсько-кіровоградського фольклористичного гурту «Гуляйгород». Завдяки «гуляйгородцям» харків’яни познайомилися із танками парапет, гречаники, краков’яком, коробочкою. Хоча «Гуляйгород» і відстоює самобутність української етніки, учасники гурту переконані, що танці — це не набір чітких рухів. «Автентичні виконавці, тобто сільські бабусі та дідусі в селах, кажуть, що танець не повинен бути запрограмованим, чітко випрацюваним, — ділиться секретом справжнього українського танцю Олена ДІДИК із «Гуляйгорода». — Кожен танцює так, як хоче, як у нього душа танцює – так і ноги танцюють». Наприкінці свого виступу «гуляйгородці» подарували ексклюзивні футболки з написом «Танцюй по-українськи!» найкращому танцівникові, танцюристці та танцювальній парі.

За педагогічною частиною — виключно танцювальна. Відомий джазовий колектив Acoustic Quartet виконав свою версію народної «Подоляночки», а ще зімпровізував етнічну мелодію, якій слухачі мали дати свою назву. Власником стильної футболки із логотипом фестивалю став хлопець, який вигадав назву «Фокстрот для Шевченка». На зміну джазу прийшли коломийки та співанки від харківського гурту «Ойра». А закінчували дивовижний танцювальний вечір полтавці із гурту «Контрабас», в музичному асортименті яких унікальний інструмент козобас. Футболку з написом «Танцюй по-українськи!» та свою платівку хлопці подарували дівчині, яка назвала ім’я автора однієї з пісень «Контрабаса» «Є певні речі, що завжди в ціні» — харківського поета Сергія ЖАДАНА.

Чотрирьохгодинне етнічне дійство в самому серці Харкова закінчилося вигуками «ще!» і «дякуємо!». Наприкінці організатори пообіцяли харків’янам, що попереду ще багато фестивалів, які можуть мати назви — «Дивись українське!», «Слухай українське!», «Відпочивай по-українськи!», «Живи Україною!». «Мета ж першого нашого фестивалю — допомогти кожному відшукати у собі корені нашої культури, навчитись цінувати і любити своє, українське, безперечно, досягнута», — переконана заступниця голови Харківської ОО УНМ Тетяна ТЕРЕН.